-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затамувати. 2) у значенні прикметника Приглушений, стриманий.
(перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), стриманий, приглушений, придушений, здушений, причаєний
1) задержанный; затаённый 2) подавленный, заглушенный