-чи́ть, недоконаний вид 1) без додатка і чим. Видавати, створювати звуки. || Бути звучним (у 2 значенні), мати гарне звучання (про музичний інструмент). || Бути наповненим звуками. 2) Поширюватись у просторі, чутися, лунати (про різні звуки, голоси, музику, співи і т. ін.). || Вимовлятися, виголошуватися. || Мати якісь характерні ознаки, риси, певне забарвлення. 3) переносне значення Виявлятись у звуках мови, пісні і т. ін. (про почуття, настрій і т. ін.). 4) переносне значення Бути наявним або виявлятися, розкриватися в чому-небудь (про зміст, ідею, тему і т. ін.). || Мати певне значення; справляти якесь враження.
физ. звучать
1) to sound; to ring 2) (віддаватися) to resound; (чутися) to be heard
звучать; (об инструменте) издавать звук