і рідко ізга́дувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, згада́ти і рідко ізгада́ти, -а́ю, -а́єш, доконаний вид, перех. і зі спол. що, як, з прийм. про, розмовне слово за. 1) Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого-, що-небудь. 2) Побіжно називати кого-, що-небудь, коротко повідомляти, зауважувати про когось, щось. || перев. доконаний вид, кому. Пригадати кому-небудь щось сказане чи зроблене ним раніше. Згадувати добрим словом.
див. згадати
= згадати 1) (відтворювати у пам'яті) to recollect, to remember, to recall, to think of, to call to mind 2) (побіжно зауважувати) to mention; to refer (to), to make reference (to), to make mention (of) згадувати мимохідь — to mention in passing
mention
= згада́ти 1) вспоминать, вспомнить, вспомянуть, поминать, помянуть; (только соверш. - о будущем) попомнить згадати старовину (давнину) — вспомнить старину; (перен.: сделать что-нибудь, как прежде) тряхнуть стариной 2) (говорить о ком-нибудь, о чём-нибудь, называть кого-нибудь, что-нибудь) упоминать, упомянуть, поминать, помянуть; (прешл. с отрицанием) заикаться, заикнуться (о ком, о чём), (только соверш.) обмолвиться (о ком, о чём)