-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, здобу́ти, -у́ду, -у́деш; мин. ч. здобу́в, -була́, -було́; наказ. сп. здобу́дь; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що-небудь, оволодівати чимось у бою, зі зброєю в руках. || Наполегливо досягати чого-небудь у впертій боротьбі, навчанні і т. ін. || переносне значення Діставати, мати що-небудь (урок, користь і т. ін.) як результат чогось. Здобувати науковий ступінь. 2) Виймати, витягувати звідки-небудь. 3) Виробляти, одержувати що-небудь. Здобувати вогонь. 4) Видобувати, діставати з надр землі, з морських глибин. 5) рідко. Одержувати (перев. листа). 6) переносне значення Примушувати з'являтися, виникати; викликати.
добывать, получать (добывать, приобретать)
I = здобути (наполегливою працею, власними зусиллями досягати чого-н.), добувати, добути, виборювати, вибороти, досягати, досягти, досягнути, добиватися, добитися, осягати, осягнути, осягти, сягати, завойовувати, завоювати, добуватися, добутися; придбавати, придбати (перев. силу, славу, популярність) — Пор. добиватися, набути II ▶ див. дістати, заволодіти, одержати
= здобути (одержувати) to receive, to gain; (діставати) to obtain, to get, to procure; (завойовувати, виборювати) to conquer, to win здобути визнання — to obtain recognition здобувати засоби до існування — to get (to earn) a livelihood здобути освіту — to receive education здобути перемогу — to gain the victory здобути урок — to learn a lesson (from)
(відомості) draw, (в т. ч. зізнання) extract, get, procure, unearth, win
= здобу́ти 1) добывать, добыть; (находить, разыскивать) доставать, достать; (из чего-нибудь) извлекать, извлечь; (становиться обладателем чего-нибудь) приобретать, приобрести, получать, получить; (с абстрактными сущ.) снискивать, снискать, (только соверш.) стяжать; (добиваться старанием) достигать, достигнуть, достичь; (борьбой, силой, оружием) завоёвывать, завоевать (что), овладевать, овладеть (чем), брать, взять (что); (только несоверш. с абстрактными сущ. - из чего-нибудь или в чём-нибудь) черпать здобувати силу — (о законе, постановлении) войти в силу; возыметь силу 2) (путём обработки) добывать, добыть, получать, получить