1. Відомий своїми заслугами; видатний. 2. розм. Надзвичайний, чудовий; який має добрі якості. 3. Який належить до знаті; вельможний, мостивий.
-а, -е. 1) Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний. 2) розмовне слово Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий. 3) Який належить до знаті (у 1 значенні).
(який належить до знаті), аристократичний, високий, родовитий, іменитий, титулований, мостивий; можновладний, вельможний; дворянський, шляхетний, шляхетський (що належить до дворянства, до шляхти)
notable, distinguished
1) (выдающийся своими заслугами) знатный 2) (хороший, большой) знатный, отменный 3) (принадлежащий к знати) ист. знатный