-у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) неперех., зазвичай чим. || також перехідне дієслово Правити волами, кіньми тощо. || Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого-небудь. || перехідне дієслово, рідко. Спрямовувати що-небудь кудись, до чогось. 2) неперех., звичайно ким, чим. Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися. || Бути керівником установи, організації, відділу тощо. || Спрямовувати чиї-небудь учинки, дії. || переносне значення Зумовлювати дії, вчинки чиї-небудь. || Диригувати хором, оркестром. 3) неперех., чим, грам. Зумовлювати відповідний відмінок слова, вимагати після себе певного відмінка слова.
техн. править (автомобилем - ещё), управлять (руководить - ещё)
1) (чим — за допомогою керма та інших реґулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого-н.), управляти, правити, правувати 2) (ким-чим і без додатка — спрямовувати діяльність, роботу когось / чогось, бути на чолі кого / чого-н.), управляти, прова[о]дити (кого-що й без додатка); правити, орудувати, урядувати (перев. здійснювати верховну владу над кимсь / чимсь); вести (кого-що), кермувати (спрямовувати діяльність когось / чогось); очолювати (кого-що — бути на чолі когось / чогось); порядкувати, розпоряджатися, рядити; старш(ин)увати (над ким і без додатка), верховодити (ким і без додатка), ватагувати (над ким і без додатка), ватажкувати (над ким і без додатка), ватажити (над ким і без додатка), заправляти (ким), отаманувати (над ким і без додатка — указувати, наказувати як старший, як ватажок); начальникувати, начальствувати (бути начальником; поводитися як начальник); правувати (мати владу над кимсь / чимсь); командувати (ким — бути командиром; розпоряджатися як командир)
1) to lead, to govern, to rule; (виробництвом, процесом) to administer, to manage, to control; to direct керувати банком — to run a bank керувати державою — to govern the state керувати неправильно — to mislead керувати справами — to manage (to administer) affairs керувати фабрикою — to manage a factory 2) тех. to control; to steer, to handle; (машиною) to operate, to run керувати автомашиною — to drive керувати літаком — to pilot 3) грам. to govern керувати відмінком — to govern a case; to construe 4) to conduct керувати оркестром — to conduct an orchestra (band)
control, administer, direct, govern, head, (в т. ч. автомобілем тощо) steer
1) руководить; (о должностном лице; заведовать) управлять; (по праву власти) повелевать, править 2) направлять ход, работу; управлять; (о средствах передвижения) править 3) направлять; (с непереходным значением) направляться 4) лингв. управлять