-у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. || на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися. 2) Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо).
техн. паять
1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз'ярятися, роз'яритися, навіженіти, навісніти, сатаніти, яритися, яріти, ярувати, решетитися, біситися — Пор. сердитися 2) див. бушувати
to rage, to fly into a rage (passion), to be ferocious, to be cruel
I 1) (о человеке) злиться; (сильнее и только без указания на кого) свирепеть, приходить в ярость, яриться; (проявлять жестокость) свирепствовать 2) (о явлениях природы, об эпидемиях, голоде) свирепствовать; (только о явлениях природы) бушевать, злиться II техн. паять