-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, махну́ти, -ну́, -не́ш, доконаний вид 1) Робити рухи, помахи чимось у повітрі. || перев. недоконаний вид Помахом руки, предмета давати комусь знак наблизитися до себе, виконати певну дію тощо. Махнути рукою — а) помахом руки виражати зневіру, безнадійність; б) (на кого – що) відмовлятися від когось, чогось; в) (на кого – що і без додатка, перев. док.) стати байдужим до когось, чогось; примиритися з чимось. 2) розмовне слово, фам. Іти, їхати, бігти, вирушати в певному напрямку. || Швидко крутитися, рухатися. 3) тільки доконаний вид, переносне значення, розмовне слово, рідко. Те саме, що черкнути.
(робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), вихати, віяти, маяти, сиґналити; змахувати, змахнути (робити рух знизу вгору); баламкати (недбало); виляти, вильнути (чим), вихляти (чим — про собак — крутити хвостом)
= махнути (рукою, хусткою) to wave; (шпагою) to flourish, to brandish; (хвостом) to wag; to beat; (крилами) to flap махати рукою комусь — to wave one's hand to a person махнути рукою на щось — give smth. up as lost (hopeless); to give smth. up as a bad job; to wave goodbye (to)
см. махнути 1) махать, махнуть; (о движении кверху соверш.) взмахнуть; (хвостом из стороны в сторону) вилять, вильнуть; (только несоверш. руками - бесцельно) болтать 2) (куда, откуда) идти, пойти; бежать, побежать; ехать, поехать; (в пов. н.) ступай, ступайте; махать, (чаще соверш.) махнуть, хватить, дёрнуть, укатить 3) (только соверш. - переступить границы) хватить