міщу́, мі́стиш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Мати в собі, у своєму складі. 2) діалектизм Розміщувати. || Вміщати. 3) діалектизм Публікувати, друкувати де-небудь.
I (мати в собі, у своєму складі), у[в]ключати, у[в]ключити, обіймати, обійняти, охоплювати, охопити; ховати (щось зовні непомітне) II ▶ див. розміщати, уміщати
to hold, to contain, to have room; to carry, to embody, to embrace містити в собі — to enclose ця зала містить 500 осіб — this hall can seat 500 persons
contain
1) (иметь в своём составе) содержать (в себе); (о литературном произведении) заключать в себе; (о чём-нибудь скрытом) таить 2) вмещать 3) диал. помещать