див. набиратися.
I = набиратися 1) (чого — дістати, одержати значною мірою щось небажане, неприємне), нахапатися — Пор. нажити 2) (випадково, поверхово засвоїти багато чого-н. — знань, думок тощо), нахапати(ся) II ▶ див. збиратися, з'явитися, набиратися, набути, нагромадитися, напитися, насичуватися, настачити, перейняти
см. набиратися 1) набраться, скопиться; (только о чём постепенно) накопиться 2) (чого - приобретать, заимствовать что-нибудь) набраться; (вбирать в себя) напитаться; (испытать, перенести что-нибудь тяжёлое, неприятное) натерпеться, хватить, хлебнуть 3) (напиваться пьяным) нагрузиться