-юю, -юєш, недоконаний вид, навали́ти, -валю́, -ва́лиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Накладати, звалювати на кого-, що-небудь. || переносне значення Покладати на кого-небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що-небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки доконаний вид, безос., розмовне слово Скупчитися, зібратися у великій кількості. 4) розмовне слово Безладно, недбало кидати, накладати багато чого-небудь.
техн. наваливать
= навалити to heap up, to pile on; to load, to charge, to burden, to impose, to put on навалювати на когось роботу — to load (to overload) one with work
= навали́ти 1) наваливать, навалить; (большой нестройной кучей) громоздить, нагромоздить; (для перевозки) нагружать, нагрузить 2) (только соверш. - скопиться во множестве) безл. навалить