-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, нави́снути, -ну, -неш; мин. ч. нави́с, -ла, -ло і нави́снув, -нула, -нуло; доконаний вид 1) Спускатися, звішуватися на що-небудь, над чим-небудь. 2) Висіти, розміщатися низько над чим-небудь. 3) переносне значення Виникаючи, з'являючись, загрожувати кому-, чому-небудь. 4) Чіпляючись за що-небудь, повисати. 5) переносне значення, розмовне слово Збиратись у великій кількості.
техн. нависать
I = нависнути 1) (виступаючи, виснути над ким / чим-н.), звисати, звиснути, повисати, повиснути, звішуватися, звіситися, висіти — Пор. висіти 2) (розміщатися низько над чим-н.), звисати, звиснути, повисати, повиснути, висіти, виснути, надвисати, надвиснути — Пор. висіти II ▶ див. грозити, налягати
= нависнути 1) to hang (over); (про скелі) to overhang, to beetle (over); (про хмари) to lower, to hover 2) (загрожувати) to impend (over), to threaten над ним нависла небезпека — he is threatened with danger, he is in imminent danger
= нави́снути 1) нависать, нависнуть; (прям.) свисать, свиснуть 2) перен. собираться, собраться; (только несоверш.) наседать, стоять над душой