Наві́рчувати

I -ую, -уєш, недоконаний вид, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш і наверті́ти, -рчу́, -рти́ш, доконаний вид, перехідне дієслово Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II -ую, -уєш, недоконаний вид, наверті́ти, -рчу́, -рти́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Крутячи, виготовляти що-небудь. Навертіти цигарок. 2) Свердлячи, робити заглибини, отвори. III -ую, -уєш, недоконаний вид, наверті́ти, -рчу́, -рти́ш, і наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, доконаний вид, перехідне дієслово Намотувати, накручувати на що-небудь. Навертіти в голові кому — запаморочити, закрутити голову кому-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Наві́рчувати

техн. навёртывать, наверчивать (вертя, делать отверстие)

Новий українсько-російський політехнічний словник

Наві́рчувати

= навернути to turn on; (гайку) to screw

Українсько-англійський словник

Наві́рчувати

I = наверті́ти (наматывать) навёртывать, навертеть, навернуть II = наверті́ти (изготовлять верчением) наверчивать, навертеть III = наверну́ти (навинчивать) навёртывать, навернуть

Українсько-російський словник