-а, -е. Який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений.
техн. верный (надёжный), надёжный
1) (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі) — Пор. благонадійний 2) (про місце, притулок тощо — який захищений / не приховує в собі загрози, небезпеки), безпечний
1) reliable, dependable, trusty, trustworthy 2) (перевірений) effective; (безпечний) safe надійний засіб — effective remedy надійний партнер — safe partner надійний пристрій — fail-safe device надійний ринок — premium market
fail-safe, authoritative, escape-proof, firm, infallible, secure, solid, (про відомості тощо) straight, (про алібі тощо) strong, tried, tenable, trusted, trustworthy
надёжный, верный; (проверенный на деле) испытанный