Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети, настирливий, упертий. Протилежне - безпорадний.
-а, -е. 1) Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2) Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності.
1) (який невідступно добивається своєї мети, її здійснення), настійливий, настирливий, настирний, завзятий, заповзятий, заповзятливий, напористий, невідступний, у[в]пертий; вольовий (який виявляє тверду волю, характер); невтомний, непогамовний (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-н.) — Пор. діяльний, завзятий, невтомний, стійкий 2) (про дії, прагнення тощо — який здійснюється з виявом завзяття, стійкости); у[в]пертий (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); невтомний (який характеризується наполегливістю, невтомністю, постійністю); настійний, настійливий (зазв. зі сл. "прохання", "умовляння", "вимога", "запитання", "прагнення" й под.) — Пор. напружений, неослабний
1) (про людину) persistent, pertinacious; persevering; (напористий) energetic, pushing, forceful; (дуже) dogged 2) (про прохання) urgent, pressing, insistent
настойчивый, упорный; (решительно добивающийся цели) напористый