вставн. сл. Уживається за переліку, уточнення, пояснення слова в реченні, для ілюстрації попереднього викладу.
(вставн. сл. — ужив. за переліку, уточнення, пояснення слова в реченні; для ілюстрації попереднього викладу), скажімо (у знач. вставн. сл.), приміром; для [до] прикладу (ужив. також у функції обставини); так (у знач. вставн. сл. — ужив. на початку речення, що слугують ілюстрацією, поясненням до попереднього висловлення); зокрема, зосібна (перев. у сполуч. з ім. — ужив. для підкреслення чогось з-поміж однотипного); як-от спол. (ужив. перев. за переліку — уточнює, конкретизує викладене раніше); от част., хоч (би) (хоча б) част. (ужив. для вирізнення певного предмета, факту, явища тощо як типових)
for instance, for example; e. g. (exempli gratia)
нар. например; к примеру (сказать)