-ую, -уєш, недоконаний вид насити́ти, -ичу́, -ити́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || переносне значення Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2) Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін. 3) переносне значення Сповнювати, збагачувати чим-небудь (подіями, ідеями і т. ін.). 4) переносне значення Постачати у великій кількості що-небудь, забезпечувати чим-небудь.
матем.; техн.; физ. насыщать, пропитывать
1) = наситити (наповнювати що-н. рідиною, парою, запахом тощо), просочувати, просочити, просякати, просяк(ну)ти (також зі сл. "собою"), напувати, напоювати, напоїти, поїти; проймати, пройняти (про вологу, запахи, звуки тощо) — Пор. наповнити 2) див. нагодувати
= наситити 1) хім. to saturate, to impregnate, to imbue; (фарбою) to engrain насичувати газом — to gas насичувати ліками — to medicate 2) див. нагодувати
= насити́ти, насича́ти 1) насыщать, насытить; (увлажнять) напитывать, напитать, (смачивать насквозь; наполнять собой - о запахе) пропитывать, пропитать 2) (несоверш. только насичувати) хим. насыщать, насытить