-а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати.
(з кого-чого й без додатка — робити кого / що-н. об'єктом насмішок, образливих зауважень тощо), глузувати, кепкувати, сміятися, кпити, кпитися; висміювати, о(б)сміювати (кого-що — виставляти кого / що-н. у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи); зубоскалити, скалитися, гигикати, хихикати, хіхікати (насміхатися, водночас посміхаючись); жартувати, підсміюватися, підсміхатися, посміюватися, посміхатися (зазв. без зла, не дошкульно, не образливо); іронізувати (тонко, приховано); глумитися, знущатися (зло, уїдливо); єхидствувати (без додатка — злісно, уїдливо іронізувати); потішатися (насміхатися, розважаючись чиєюсь поведінкою, виглядом тощо) — Пор. висміяти
to laugh (at), to ridicule, to mock (at), to scoff (at), to jeer (at), to deride, to flout (at), to gibe (at); (добродушно) to quiz; (з іронією) to sneer (at); (висміювати) to rail (див. тж. глузувати)
= насміха́ти (з кого, з чого, над ким, над чим) насмехаться (над кем, над чем); насмешничать (над кем, над чем); (только с дополнением - дурно отзываться) прохаживаться (насчёт кого, насчёт чего, на чей счёт, по адресу кого, по адресу чего)