-ую, -уєш, недоконаний вид, насторожи́ти, -жу́, -жи́ш, доконаний вид, перехідне дієслово Викликати напружену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Насторожувати вуха.
= насторожити 1) (що, у сполуч. зі сл. "вуха" — про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, — напружено прислухатися), наставляти, наставити, нашорошувати, нашорошити, нащулювати, нащулити, наструнчувати, наструнчити — Пор. напружувати 2) (кого — викликати напружену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу), нашорошувати, нашорошити
= насторожити настораживать, насторожить