Викликати у кого-небудь певний настрій, стан. Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття. Підбурювати проти кого-небудь, викликати вороже ставлення до когось.
-юю, -юєш, недоконаний вид, настро́їти, -о́ю, -о́їш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. 2) Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.). || Пристосовувати, установлювати для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.). || переносне значення, рідко. Наводити порядок у чому-небудь. 3) як, на що і без додатка. Викликати у кого-небудь певний настрій, стан. || Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін. 4) проти кого. Підбурювати проти кого-небудь, викликати вороже ставлення до когось, чогось.
техн. настраивать
I = настроїти (музичний інструмент), налаштовувати, налаштувати, налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, ладити, ладнати, направляти, направити; наструнчувати, наструнчити (струнні інструменти) II ▶ див. налагоджувати, налаштовувати
= настроїти 1) (муз. інструмент) to tune, to attune; (радіоприймач) to tune in настроювати радіоприймач — to align receiver 2) (проти когось) to incite, to turn (against); (проти себе) to antagonize
= настроїти 1) (что) муз., радио настраивать, строить, настроить; (несоверш. муз.) ладить (диал.) 2) (кого) настраивать, настроить; (вызывать благоприятное отношение к кому, к чему) располагать, расположить, (заранее) предрасполагать, предрасположить; (против кого, чего) восстанавливать, восстановить; (только против кого) возбуждать, возбудить, вооружать, вооружить