-а, -е. Сповнений, пройнятий натхненням; пристрасний. || Сповнений благородства, душевної краси.
1) (про людину, її діяльність тощо — сповнений натхнення, душевного піднесення), окрилений, розкрилений; одухотворений (сповнений високих помислів, шляхетних почуттів, духовної краси тощо); піднесений (сповнений душевного піднесення, збудження тощо) 2) (про вираз обличчя, погляд, рухи тощо — який виражає натхнення, душевне піднесення); одухотворений (який виражає духовну красу); шляхетний (про обличчя, зовнішність тощо — який виражає шляхетні почуття, високі помисли тощо)
inspired, enthusiastic
прил. вдохновенный; воодушевлённый, одушевлённый; одухотворённый