-я, -є. 1) Який відбувся, здійснився і т. ін. не дуже давно, у недалекому минулому. || Який безпосередньо передував чому-небудь; попередній. || Який існує небагато часу; новий. || у значенні іменника неда́внє, -нього, середній рід Минуле життя, минулі події і т. ін., що відбувалися незадовго до сучасних. Недавнє минуле. 2) Який був ким-небудь у недалекому минулому. || Якого зазнав хто-небудь у недалекому минулому (про почуття).
(який відбувся, здійснився тощо у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-н. у недалекому минулому), у[в]чорашній; нещодавній (який відбувся не так давно; який був ким-н. не так давно); свіжий (недавно вчинений) — Пор. близький
recent; late до недавнього часу — until quite recently
new, recent
недавний, давешний; (при сущ. время, прошлое) недалёкий