Нездібний

Не має здібностей, природного обдарування. Не талановитий, недотепний, необдарований.

Словничок "Азбука моралі"

Незді́бний

-а, -е. 1) Який не має здібностей, природного обдарування. 2) до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь. || Неспроможний робити, виконувати що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Нездібний

1) (який не має здібностей, природної обдарованости), бездарний, тупий (до чого, в чому) Пор. нездатний 2) див. нездатний

Словник синонімів

Незді́бний

dull, obtuse; incapable

Українсько-англійський словник

Нездібний

1) неспособный; (сильнее) бездарный 2) (всегда с зависимыми членами) неспособный (с инфинитивом); (в значении сказуемого) не в состоянии

Українсько-російський словник