-а, -е. 1) Який не має видимих меж; безмежний. || Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки. Необмежена відповідальність — зобов'язання відповідати по своїм зобов'язанням усім власним набутком. 2) Дуже великий щодо кількості, ступеня вияву.
матем.; техн.; физ. неограниченный
1) (зі сл. "влада", "панування", "воля", "право" і под. — який не має жодних обмежень), повний, абсолютний, цілковитий; безмежний, неподільний, безроздільний (зі сл. "влада", "панування" й под.) 2) (дуже великий щодо кількости; перен. про фізичні / духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), безмежний, невичерпний, незмірний, безмірний, незглибимий; широкий, безкрайній, безкраїй, безбережний (про можливості, перспективи тощо) — Пор. великий
unlimited, unrestricted; (про владу) absolute; (про запаси) boundless необмежений кредит — open credit, unlimited credit
absolute, (про владу тощо) autocratic, indefinite, unlimited, unrestrained, unrestricted
неограниченный