-а, -е. 1) Якого важко, неможливо помітити; погано видимий. || Який не впадає у вічі. 2) Який нічим не вирізняється з-поміж інших; непоказний, непримітний.
незаметный
1) (якого важко / неможливо помітити, погано видимий), непримітний; прихований (непомітний зовні, зверху, збоку тощо); невидимий, незримий, невидний (неприступний для зору, прихований від очей); невловимий, невловний (про ознаку чого-н., про те, що змінюється, зароджується і зникає, — слабко виражений); невідчутний (якого важко / неможливо відчути) 2) див. непоказний
imperceptible, inconspicuous, unnoticeable, insignificant
imperceptible
незаметный; (для зрения) неприметный, невидный; (о воспринимаемом другими органами и совсем незначительном) нечувствительный, неощутимый, неощутительный, неосязаемый, невесомый (только незначительный)