-ую, -уєш, недоконаний вид, об'єдна́ти, -а́ю, -а́єш, доконаний вид, перехідне дієслово З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з'єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів і т. ін. || Бути основою, центром і т. ін. для згуртування, єднання. || переносне значення Робити подібним, схожим (за певними спільними ознаками); споріднювати.
I = об'єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які-н. окремі одиниці, первні), з'єднувати, з'єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати, складатися
= об'єднати to join, to unite; (підприємства) to amalgamate, to consolidate; (включати) to embody об'єднувати зусилля — to combine efforts
= об'єдна́ти объединять, объединить; (сливать в одно целое) соединять, соединить; (достигая единодушия перен.) сплачивать, сплотить