див. обладнувати.
техн. оборудовать, снабжать, устраивать
1) = обладнувати (ладнаючи, споруджуючи що-н., пристосувати для певної мети), опорядити, опоряджувати, опоряджати, у[в]лаштувати, у[в]лаштовувати, у[в]статкувати, у[в]статковувати, облагодити, облагоджувати, опорядкувати, опорядковувати — Пор. оснащувати 2) див. оснащувати
док. див. обладнувати
см. обладнувати оборудовать; (приготавливать) устроить; (добавлять что-нибудь к имеющемуся уже оснащению) снабдить; (об окончательной обработке) отделать