-а́ю, -а́єш і рідко обра́жувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, обра́зити, -а́жу, -а́зиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. || Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. 2) рідко. Те саме, що кривдити. 3) переносне значення Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати.
1) = образити (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою спричиняти в кого-н. почуття гіркоти, досади), у[в]ражати, у[в]разити, зачіпати, зачепити, зневажати, зневажити, кусати, кусатися, кривдити 2) див. кривдити
= образити to offend, to give offence, to insult, to affront, to outrage, to hurt; to harm, to injure, to wrong, to huff
abuse, affront, dishonor, mortify, offend, revile, shaft, spite
= обра́зити, обра́жувати оскорблять, оскорбить, наносить оскорбление, нанести оскорбление; (слабее перен.) задевать, задеть, ущемлять, ущемить; (умалять достоинство) унижать, унизить; (причинять неприятность) обижать, обидеть