Обірва́ти

див. обривати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Обірва́ти

матем.; техн.; физ. обрывать, прерывать

Новий українсько-російський політехнічний словник

Обірвати

див. обривати

Словник синонімів

Обірва́ти

= обірватися; док. див. обривати, обриватися

Українсько-англійський словник

Обірва́ти

см. обривати I 1) оборвать; (о плодах) обобрать; (листья с деревьев; оправлять, удаляя лишнее) обдёргать 2) (перен.: прекращать течение, ход, развитие) прервать; (резко) оборвать

Українсько-російський словник