I -а, середній рід (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. Редуковане око — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тільки одну заломну поверхню. Схематичне око — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами, характеристики яких відповідають константам реального ока. Циклопічне око — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. 2) розмовне слово Здатність бачити; зір. || тільки одн. Особлива здатність бачення, властива людині завдяки певній професії, досвіду і т. ін. 3) переносне значення, розмовне слово Піклування, догляд. II -а, середній рід, застаріле 1) Одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1,2 кг. 2) Міра об'єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1-1,5 л. || Чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою. Око горілки.
физ. глаз
I око очи — мн. очі, род. п. очей II (мера веса) око
с; див. тж. очі, вічі eye неозброєне око — naked eye досвідчене око — practised eye на око — approximately про людське око — for the sake of form око за око — eye for eye, tit for tat
I -а (мера вина, водки) штоф II -а (мера веса) три фунта III -а глаз, око; (мн. ч. очі, род. - очей) глаза, очи