-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, остерегти́, -ежу́, -еже́ш; мин. ч. остері́г, -регла́, -регло́; наказ. сп. остережи́; доконаний вид, перехідне дієслово, від кого – чого, перед ким – чим і без додатка, рідко. Те саме, що застерігати.
= остерегти to warn (against), to caution (against)
= остерегти́ остерегать, остеречь, предостерегать, предостеречь