-юю, -юєш, недоконаний вид, переборо́ти, -борю́, -бо́реш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Брати гору над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. || Протидіючи якій-небудь силі опору, долати її. || Долати опір якої-небудь стихії (хвилі, течії і т. ін.). || Проходити, проїздити і т. ін. яку-небудь відстань дуже важким шляхом, з великою витратою фізичних сил. || переносне значення Приходити на зміну чому-небудь (звичайно про час, пору року і т. ін.). || переносне значення Торжествувати всупереч чому-небудь, брати гору над чимсь. 2) переносне значення Долати що-небудь важке, якісь труднощі. || Долати які-небудь недоліки, негативні звички, риси характеру або наслідки якихось дій, учинків. || Тамувати в собі якісь фізичні потреби. || Звільнятися від якого-небудь неприємного, важкого почуття, стану, настрою і т. ін.; пересилювати. Переборювати себе. 3) розмовне слово Перемагати всіх чи багатьох.
матем.; физ. преодолевать, устранять (преодолевать)
див. перебороти
= перебороти (труднощі, почуття) to overcome, to conquer, to subdue; (перешкоди) to surmount, to get over; (почуття) to master, to repress перебороти себе — to master oneself (to), to take a grip/hold on oneself
= переборо́ти преодолевать, преодолеть, превозмогать, превозмочь; (пересиливать чувство) перебарывать, перебороть; (только соверш.: получить перевес, преимущество над кем, над чем) возобладать; (только соверш.: справиться с кем, с чем) совладать