-ую, -уєш, недоконаний вид, перегороди́ти, -роджу́, -ро́диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Ставлячи стіну, тин і т. ін., переділяти приміщення, простір на частини. 2) Влаштовувати, споруджувати перепону для припинення руху, пересування кого-, чого-небудь. || Бути, ставати перепоною, що заважає рухові, переміщенню кого-, чого-небудь. || переносне значення, рідко. Перешкоджати здійсненню чого-небудь.
техн. перегораживать, преграждать
= перегородити 1) (чим — розділяючи на частини приміщення, простір), розгороджувати, розгородити; перепинати, переп'ясти, перепнути (перев. тканиною); перетинати, перетяти, перетнути (річку, канал тощо — штучними спорудами) 2) (шлях комусь / чомусь), загороджувати, загородити, перепиняти, перепинити, перекривати, перекрити; перерізувати, перерізати, перерізати, пересікати, пересікти, перетинати, перетяти, перетнути, переймати, перейняти (рухаючись упоперек чого-н.); забігати, забігти (бігцем, швидко, несподівано); заступати, заступити, переступати, переступити (ставши на шляху); перехоплювати, перехопити (шлях ворожому війську)
= перегородити 1) (розділяти перегородкою) to partition (off); to fence (off) 2) (влаштовувати перепону) to block перегороджувати дорогу — to block the road
= перегороди́ти перегораживать, перегородить; (разъединять, разделять перегородкой) разгораживать, разгородить; (заслонять, закрывать) загораживать, загородить; (что кому) заграждать, заградить, преграждать, преградить