-я, -є. 1) Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. || Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 значенні). Передній міст — агрегат розташований у передній частині самохідних машин. Передня нирка — те саме, що пронефрос. || рідко. Те саме, що головни́й. || у знач. ім. пере́дня, -ньої, ж. Перша при вході в квартиру кімната, де звичайно лишають верхній одяг і т. ін.; передпокій. 2) Який пересувається, рухається попереду інших. || у значенні іменника пере́дні, -ніх, мн. (одн. пере́дній, -нього, чоловічий рід; пере́дня, -ньої, жіночий рід). Ті, що стоять, пересуваються, рухаються попереду інших. Передній край.
техн. грудной, передний
1) (який міститься попереду інших предметів), перший; фронтальний (який міститься на передному боці чогось); лобовий (перев. про перед машини, аґреґату); передовий (розташований найближче до лінії фронту) — Пор. фасадний 2) (який стоїть, рухається тощо попереду інших), перший; головний (який очолює колону, обоз тощо); передовий, аванґардний (перев. про сили воюючих сторін) 3) див. головний
front, anterior, fore, first передній бік — front side передній зуб — foretooth передній край (оборони) військ. — first line of defence; амер. foreground; main line of resistance; forefront передній мозок анат. — forebrain передній план — foreground
передний