I -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перерва́ти, -ву́, -ве́ш, доконаний вид 1) перехідне дієслово Ривком, силою розділяти що-небудь навпіл, на частини. || Роздирати кого-, що-небудь на шматки; шматувати. 2) перех. і неперех. Припиняти або порушувати дію, течію, розвиток чого-небудь. || безос. || Не давши договорити, примушувати кого-небудь тимчасово або зовсім замовкнути; перебивати. || Робити тимчасовий перепочинок від чого-небудь, зупинку в чому-небудь. II -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перери́ти, -и́ю, -и́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Рити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) розмовне слово Перекидати, розкидати речі, папери і т. ін., роблячи обшук. || Переглядати, перебирати, ворушити все чи багато чого-небудь, шукаючи щось або наводячи порядок.
техн. перерывать, прерывать
I = перервати 1) (про нитку, струну) to break, to rend, to tear in two 2) (припиняти) to break, to interrupt; (когось у розмові) to snap up, to cut short переривати переговори — to break off negotiations 3) (про зносини) to discontinue, to stop, to cease, to break off II = перерити 1) (рити) to dig over 2) (розкидати в пошуках чогось) to rummage (in)
I = перери́ти 1) (перекапывать) перерывать, перерыть 2) (перен. - о вещах, бумагах) перерывать, перерыть; (только несоверш.) рыться (в чём) II = перерва́ти 1) перерывать, перервать; (более резко разделять на части) разрывать, разорвать 2) (прекращать, останавливать) прерывать, прервать, пресекать, пресечь