-а́юся, -а́єшся, недоконаний вид 1) Відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися. || Відчувати внутрішнє задоволення. || Мати втіху або насолоду з чого-небудь; розкошувати, втішатися. 2) Буйно рости, квітнути, розцвітати. || у сполученні зі сл. краса, здоров'я, сила і т. ін. Бути в розквіті краси, здоров'я, сили і т. ін. || Бути на піднесенні; відзначатися заможністю і т. ін.; процвітати. 3) Мати надзвичайно привабливий вигляд, вирізнятися чимось красивим, приємним і т. ін. || Вирізнятися своєю красою, привертати увагу (про будівлю, місцевість і т. ін.) 4) Відчуваючи свою зверхність, виявляти її в поведінці, виразі обличчя і т. ін.; бути пихатим, зазнаватися. || Поводити себе манірно, кокетливо і т. ін.
I (ким-чим — відчувати гордість за себе / когось / щось), величатися, гордувати, гоноритися; любуватися (собою, своєю зовнішністю) II ▶ див. буяти, маніритися
1) (гордитися) to be proud of, to pride oneself on, to take pride in; (з відтінком хвастощів) to pique (to value) oneself on; (про заслужену гордість) to glory in 2) (гордувати, зазнаватися) to put on (to give oneself) airs; to put on frills, to bridle oneself up; to mount (to ride) the high horse; sl to put on side
1) гордиться, быть гордым 2) (о ком-нибудь, о чём-нибудь красивом, выделяющемся) красоваться 3) (зазнаваться) важничать; (горделиво превозноситься) величаться, кичиться; (выставлять свои достоинства) тщеславиться; (чваниться) спесивиться, (выставлять напоказ) форсить; (себя) красоваться