-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, повідо́мити, -млю, -миш; мн. повідо́млять; доконаний вид, перехідне дієслово Сповіщати. || Доповідати, робити донесення про що-небудь. || Розповідати про що-небудь. || Казати що-небудь.
1) = повідомити (кого — доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому — конкретизуючи певні дані); приносити, принести (що — перев. про засоби зв'язку, пресу); оголошувати, оголосити (кому), проголошувати, проголосити (кому), оповіщати, оповістити, розголошувати, розголосити (серед кого), провіщати, провіщувати, провістити (кому), анонсувати (кому — поширювати серед багатьох людей); переказувати, переказати (кому), передавати, передати (кому — перев. за чиїмось дорученням); доповідати, доповісти, докладати, докласти, рапортувати, доносити, донести; ділитися (з ким — взаємно, між собою, часто — секретно) — Пор. ознайомлювати 2) див. розповідати
= повідомити 1) to inform, to let know; to advise офіц.; to communicate, to report; (по радіо) to announce; to apprise, to advertise, to send word (to); (про хід справ) to acquaint (with) повідомляємо вас ком. — we beg (beg leave) to inform you, we acknowledge 2) (сповіщати) to notify (of, about), to give notice (to) повідомляти поліцію про пропажу — to notify the police of a loss
convey, advertise, disinter, give notice, inform, publicize, set forth
см. повідомлювати