див. позбуватися.
матем. избавляться, освобождаться
I = позбуватися (кого-чого — звільнитися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися, збуватися, усунути, усувати (кого-що), визволитися, визволятися (від кого-чого), подолати (що), ліквідувати (що), відчепитися (від кого-чого), відв'язатися, відв'язуватися (від кого-чого), відчахнутися (від кого-чого), відкараскатися, відкараскуватися (кого-чого, від кого-чого), скараскатися, спекатися, здихатися, здихуватися; зжити, зживати (що), у[в]тратити, у[в]трачати (що — частково / повністю позбутися якихось якостей, властивостей, ознак тощо); покінчити (з чим — остаточно) II ▶ див. усувати, утратити
1) to lose 2) to get rid of; to save oneself (from) позбутися звички — to get out (to get rid) of a habit
см. позбуватися II