див. помічати.
замечать
1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з-поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати, запримітити, запримічати, настерегти, настерігати, подибати, подибувати, у[в]стерегти(ся), у[в]стерігати(ся); добачити, добачати, додивитися, допильнувати, у[в]бачити, у[в]бачати, у[в]здріти, у[в]здрівати 2) див. виявляти
док. див. помічати
1) заметить; (наблюдая, обнаруживать) подметить; (обращать внимание) приметить, отметить; (перен.: воспринимать, постигать) уловить 2) (делать знаки, пометки) пометить, отметить