-юю, -юєш і рідко поясня́ти, -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, поясни́ти, -ню́, -ни́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. || З'ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища. || Витлумачувати слова, поняття і т. ін. || Добиватися порозуміння з ким-небудь за допомогою жестів, міміки і т. ін. || Розкривати особливість якоїсь речі або явища, вказуючи на їхні певні ознаки. || Викладати матеріал лекції, уроку і т. ін. || Мотивувати що-небудь. 2) Знаходити, розкривати причини, мотиви чого-небудь. 3) Виправдовуватися в чому-небудь.
матем. объяснять
1) = пояснити (що — розповідаючи про щось, робити його зрозумілим), поясняти, роз'яснювати, роз'ясняти, роз'яснити, трактувати; з'ясовувати, з'ясувати, висвітлювати, висвітлити; мотивувати (чим), приписувати, приписати (чому — розкривати причини якоїсь дії чи явища); уточнювати, уточняти, уточнити, деталізувати (пояснювати з більшою точністю) — Пор. тлумачити 2) див. виправдовуватися
= пояснити, поясняти to explain (to), to elucidate (to); (думку) to expound, to explicate; to give an explanation (to); to illustrate пояснювати прикладом — to illustrate by an example (to), to exemplify (to)
account for, put down, clear, explain, illustrate, justify one's actions
см. поясняти