-а, -е. 1) Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. || Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. || Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. 2) Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). || Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. 3) Довершений за формою і змістом; досконалий. || Який вирізняється з-поміж інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. || Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). || Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. || Надзвичайно вдалий, влучний. 4) Сповнений високого значення, глибокого змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. || Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. || Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. 5) у значенні іменника прекрасне, -ного, середній рід Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду.
I (який задовольняє найвищі вимоги, вирізняється надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), чудовий, досконалий, довершений, відмінний, незрівнянний, неперевершений, ідеальний, блискучий, першорядний, знаменитий, божественний II ▶ див. гарний, щасливий
1) (гарний) beautiful, fine; fair, fairy 2) (відмінний) excellent, capital
прекрасный; (отличный) превосходный, великолепный; (вызывающий восхищение) восхитительный, дивный