-юю, -юєш і прикріпля́ти, -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, прикріпи́ти, -кріплю́, -крі́пи́ш; мн. прикрі́плять; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Міцно приєднувати що-небудь до чогось. 2) Накладати на когось якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь. || Ставити кого-небудь під чийсь нагляд. || Призначати кого-небудь тимчасово виконувати обов'язки у певному господарстві, установі і т. ін., іноді під шефством певної особи. || Виділяти що-небудь комусь для тимчасового користування. 3) Брати на облік де-небудь.
техн. прикреплять, укреплять (прикреплять - ещё)
1) = прикріпляти, прикріпити (до чого — міцно, надійно приєднувати що-н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти, прироблювати, приробити, припасовувати, припасувати, у[в]кріплювати (на чому), у[в]кріпляти, у[в]кріпити (на чому); приколювати, приколоти, пришпилювати, пришпилити, причіплювати, причіпляти, причепити (також на що — користуючись чимсь гострим); прив'язувати, прив'язати, прикручувати, прикрутити, приторочувати, приторочити (мотузкою, ременем тощо) 2) див. призначити
= прикріпляти, прикріпити 1) (міцно приєднувати) to fasten, to attach, to affix прикріплювати кнопкою — to tack 2) (брати на облік) to register
= прикріпля́ти, прикріпи́ти прикреплять, прикрепить