див. припинятися.
I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати, завмерти, завмирати, скінчитися; порватися, розірватися, розриватися, розклеїтися, розклеюватися (про дружні, інтимні / родинні стосунки); пройти, проходити (про хворобу) — Пор. перестати II ▶ див. замовкати, зупинятися, перестати
см. припинятися