і прирожде́нний, -а, -е. 1) Властивий від народження; вроджений, успадкований. Природжені хвороби — група патологічних станів, виникнення яких пов'язане або з порушенням окремих етапів внутрішньоутробного розвитку, або з наявнісю певних передумов для прояву захворювання незабаром після народження. 2) Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь; природний. 3) рідко. Який належить кому-небудь із давніх-давен; споконвічний. || Давній, корінний.
1) (властивий від народження), у[в]роджений, природний, успадкований 2) (який від народження має нахил, здібності до чогось), у[в]роджений, природний 3) див. уроджений
(про здібність, талант) inborn, innate; inbred, native; congenital, connate, connatural; (про людину) а born природжений поет — born poet природжений імунітет — innate [familial, genetic, inherent, inherited] immunity природжений оратор — a born orator природжений рефлекс — innate [unconditioned, instinctive] reflex природжений розум — innate (native) intelligence; mother wit
born, by birth, (про право тощо) inherent
прирождённый, врождённый; (естественный) природный