-ую, -уєш, недоконаний вид, причарува́ти, -у́ю, -у́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) застаріле За упередженими уявленнями – чарами привертати когось до кого-небудь, викликати кохання до когось. 2) також зі сл. до себе. Викликати до себе потяг, симпатію, любов. || переносне значення Привертати чию-небудь увагу, полонити красою, принадністю і т. ін. || переносне значення, кого чим, до кого – чого. Примушувати кого-небудь любити когось або щось; розкривати кому-небудь красу, принадність когось або чогось.
див. причарувати
= причарувати to bewitch, to charm; to infatuate
= причарува́ти привораживать, приворожить, околдовывать, приколдовать, приворачивать, приворотить; (перен.: подчинять своему влиянию, очарованию) пленять, пленить; (перен.: внушать влечение к себе) прельщать, прельстить