Пі́зній

-я, -є. 1) Який наближається до свого кінця, який уже спливає (про час року, частину доби і т. ін.). || Який перебуває на останньому етапі, ступені свого розвитку; який становить кінцевий етап, ступінь у розвитку чого-небудь. 2) Який діє, має місце і т. ін. дуже пізно увечері, вночі. 3) Який настає, з'являється і т. ін. після звичайного, встановленого, потрібного часу або занадто пізно. 4) Якого висівають або який дозріває після інших, йому подібних.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Пізній

1) (який настає, з'являється, прибуває після звичайного, потрібного, установленого часу), запізнілий, запізнений, запізній; припізнілий, припізнений (трохи пізніший, ніж слід, ніж очікувалося); спізнілий, спізнений (перев. про людей — який запізнився) 2) (про вечір, ніч, осінь тощо), глибокий, запізній; глухий, глупий (перев. про ніч)

Словник синонімів

Пі́зній

прикм. late, tardy; (про розвиток) backward пізній викидень мед. — immature birth пізній інфантилізм мед. — regressive [reversive, tardy] infantilism до пізньої ночі — until late at night, late into the night

Українсько-англійський словник

Пізній

late

Українсько-англійський юридичний словник

Пі́зній

поздний; (не случившийся, не явившийся вовремя) запоздалый

Українсько-російський словник