-ую, -уєш, недоконаний вид, роз'єдна́ти, -а́ю, -а́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з'єднується. || Переривати зв'язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим-небудь, відокремлювати, відмежовувати одне від одного. || Віддаляти одне від одного, розділяти тих, хто перебуває разом. 2) також без додатка. Відокремлювати одне від одного, позбавляти єдності. 3) переносне значення Позбавляти згуртованості, єдності.
1) = роз'єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване); розлютовувати, розлютувати (щось злютоване); різнити (спричиняючи ворожнечу, чвари між кимсь) 2) див. відділяти
= роз'єднати 1) (щось на частини) to separate, to part, to disjoin(t); (руки) to unlink; (людей) to disunite, to dissociate 2) ел. to disconnect, to break нас роз'єднали (під час телефонної розмови) — we were cut off
= роз'єдна́ти разъединять, разъединить, разобщать, разобщить; (отделять одно от другого) разделять, разделить; (о парном или комплектном) рознить, разрознивать, разрознить