Розбу́джувати

-ую, -уєш і рідко розбуджа́ти, -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, розбуди́ти, -буджу́, -бу́диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися. || переносне значення Примушувати кого-небудь опам'ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав'язливих думок і т. ін. 2) переносне значення Спонукати до дії, примушувати бути діяльним, активним. 3) переносне значення Сприяти виникненню, прояву або посиленню якихось почуттів, переживань, думок і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Розбу́джувати

= розбуджа́ти (фольк.); розбуди́ти будить, разбудить; побудить (соверш.); пробуждать, пробудить

Українсько-російський словник