-і́ю, -і́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 значенні). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. || Сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою. || кого. Сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. || кого. Правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. Розуміти з півслова. 2) перев. із спол. що. Пройматися свідомістю (у 2 значенні), бути свідомим (у 2 значенні) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось. 3) перех. і з підрядним реченням. Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. || Сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину). Розуміти серцем. 4) Пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу. || перев. із запереч. част. не. Знаходити пояснення, причину чого-небудь. || Робити припущення, здогадуватися про що-небудь. || Осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь. 5) Оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь. || під чим. Мати на увазі. 6) Мати відомості, знання про кого-, що-небудь. || в чому, на чому. Добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь. Розуміти що-небудь (дещо) — розбиратися в чому-небудь, мати певні знання з чогось. Нічого не розуміти — не тямити зовсім у чому-небудь. Розуміти діло — а) бути досвідченим, обізнаним, розбиратися в чому-небудь; б) здогадуватися, про що йде мова. 7) тільки 2 ос., також зі сл. сам, сама, у значенні вставного слова і вставн. речення, розмовне слово Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь. Нічого не розумію — уживається для вираження здивування, збентеження і т. ін. Оце [й] я розумію! — уживається як вигук при вираженні схвалення, заохочення. Що ви розумієте! — уживається як вигук при запереченні чого-небудь.
I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що-н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої — володіти якою-н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити, кумекати (по якому), розбирати, метикувати II ▶ див. розумітися, уважати
to understand, to comprehend, to conceive, to apprehend; (усвідомлювати) to realize; to see; to appreciate; (проникнути) to penetrate, to fathom; (схопити значення) to grasp, to seize; (розбирати зміст) to make out добре розуміти — to fully appreciate, to effectively grasp розуміти суть (факту, доказу) — to take in неправильно розуміти — to misunderstand; to mistake the meaning прекрасно розуміти предмет (питання) — to have a subject at one's fingertips як ви це розумієте? — what do you make of it? розумію! — І see! я не розумію — I do not understand; I don't get you я не розумію, що ви хочете цим сказати — what do you mean?; I do not catch your meaning розуміти з півслова — to take the hint, to be quick in the uptake, to catch the meaning at once
penetrate, perceive
1) понимать, разуметь, соображать; (с отрицанием не) смыслить; постигать; уяснять [себе]; уразумевать; (узнавать на опыте) изведывать; (осознавать) давать себе отчёт (в чём), отдавать себе отчёт (в чём); мараковать 2) (иметь в виду) разуметь, подразумевать