-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ру́шити, -шу, -шиш, доконаний вид 1) неперех. Починати рух, пересування, переміщення. || Відправлятися куди-небудь або до когось, чогось. || перев. з інфін. Відправлятися куди-небудь або до когось з якоюсь метою. || Відправлятися звідки-небудь; виходити, виїжджати. || Відходити (про поїзд, пароплав і т. ін.). || Прямувати слідом за ким-, чим-небудь. Рушати в дорогу. Рушати з місця. Ані руш — а) ні на крок; б) кінець, годі, усе. 2) тільки доконаний вид, неперех., розмовне слово Початися, піднятися і т. ін. (про явища природи). 3) перехідне дієслово, розмовне слово Брати що-небудь. Не руш (руште)! — уживається як наказ або прохання не чіпати, не займати кого-, що-небудь.
техн. двигать (двигаться)
= рушити (починати йти), вирушати, вирушити
= рушити 1) (починати рух) to start, to begin to move; (в дорогу) to set out (forth) 2) (торкатися) to touch; (чіпати) to disturb не руш його! — leave him alone!, leave him be! 3) кроком руш! (команда) — quick march! ані руш! (команда) — don't move!, stay put!
= ру́шити 1) отправляться, отправиться; (сдвигаться с места) трогаться, тронуться, трогать, тронуть, двигаться, двинуться, двигать, двинуть; пускаться в путь (в дорогу), пуститься в путь (в дорогу); (быстро, в определённом направлении) устремляться, устремиться; (вслед ва кем, за чем) последовать (соверш.); течь (несоверш.); (пользуясь средствами передвижения) уезжать, уехать; (только соверш.: пойти, направиться) зашагать 2) (прикасаться) трогать, тронуть; диал. заимать, заять, занимать, занять